Трішки екзотики. Ящірка в домашніх умовах.

Фауна України небагата ящірками. Найбільш поширеними і, отже, відомими серед початківців тераріумістів є два види ящірок: прудка і живородна.

Найбільш великий вид - прудка ящірка (Lacerta agilis). Довжина її тіла близько 25 см, з яких близько 15 см доводиться на хвіст. У різних особин забарвлення дуже розрізняється. Основні тони забарвлення дорослих самців - зелені різних відтінків. По їх тілу розкидані темні плями.

Самиці і молоді тварини - коричнево-сірі або бурі.

Нижня частина тіла зазвичай яскраво-зеленувата або біла. Зустрічаються і відхилення від описаного забарвлення. Прудкі ящірки мешкають в лісовій, степовій і лісостеповій зонах. Віддають перевагу сухим місцям, що прогріваються сонцем.

Найчастіше їх можна зустріти в степу, на схилах височин і ярів, в розріджених лісах і садах, серед кущів. Притулком служать тріщини в землі, нори, викопані самими ящірками або іншими тваринами. У разі небезпеки швидко бігають, неодноразово міняючи напрямок руху. Схоплені ящірки можуть кусатися, а, необережно узяті за хвіст, залишають його ворогові. Через деякий час хвіст відростає, але зовні він виглядає гірше: коротший і неначе узятий від іншої ящірки.

Їдять прудкі ящірки різних комах, черв'яків, павуків. Іноді в неволі можуть харчуватись  шматочками м'яса.

Активні з березня по жовтень. Яйця відкладають на початку літа, молодняк з'являється приблизно через півтори місяці.

Значно поширеніша на території країни живородна ящірка (Zootoca vivipara). На відміну від прудкої ящірки, живородна віддає перевагу вологішим місцям, населяючи листяні і хвойні ліси, болота, вирубування, лісові узлісся, зарослі по берегах водоймищ. Найбільш улюблені місця для проживання - ділянки навколо пнів, дерев, стволів. У пошуках їжі живородна ящірка нерідко піднімається на стовбур дерев. Живородна ящірка досягає в довжину 6 - 7 см. Забарвлення неяскраве - на коричнево-бурому фоні уздовж хребта тягнеться темна смуга (іноді вона буває розірвана на декілька плям), дві світлі смуги по спині і дві темні - з боків. По усьому тілу розкидані дрібні плямочки. Нижня частина тіла помаранчева у самців і білувата у самиць.

Основним чинником, стримуючим проникнення плазунів на Північ, являються низькі літні температури, що заважають нормальній інкубації яєць.

Живородні ящірки (як це видно з назви) пішли своїм шляхом: молоді ящірки з'являються на світ в тонкій шкірястій оболонці, яку вони негайно проривають і втікають чимдалі від матусі.

Власне кажучи, описаний спосіб розмноження не є справжнім живонародженням, просто яйця знаходяться в тілі матері, а не в субстраті. Завдяки цьому доросла ящірка може, переміщаючись за променями сонця, зігрівати своє потомство.

Живородні ящірки добре плавають, пірнають. При небезпеці можуть навіть зариватися в мул. Основний корм - дрібні комахи, черв'яки, молюски, павукоподібні. Активні ящірки з березня по жовтень, в північній частині ареалу - з травня по початок вересня. У кінці літа самиця народжує 8 - 12 дитинчат.

Обидва види непогано переносять неволю, досить невибагливі і можуть довго жити в домашньому тераріумі. Для пари прудких ящірок підійде тераріум з площею 30х50 см і заввишки 40 - 50 см. У такому ж тераріумі можна помістити 5 - 8 дрібніших живородних ящірок.

Матеріал, з якого буде зроблений тераріум, різний: це може бути ящик відповідного розміру з фанери або органічного скла, старий акваріум (краще, якщо одне бічне скло вибити і замість нього встановити міцну дрібнопористу металеву сітку). Передня стінка має бути зроблена з силікатному скла. Згори тераріум має бути обов'язково закритий сіткою або кришкою з великою кількістю отворів. Конструкція дверець може бути різною, головне, щоб вони не перекошувалися і в них не було щілин. Ящірки добре лазять по вертикальних поверхнях, і тому тераріум має бути зроблений добротно і не мати щілин. Деякі аматори влаштовують житло для своїх вихованців в книжкових полицях. Для цього доводиться просвердлювати в торцевій стінці і кришці полиці багато отворів діаметром 1,5 - 2 мм для вентиляції і отвір для шнура освітлювача і обігрівача.